НЕБЕСНА СОТНЯ!

Куди пішла без імені душа

 Куди пішла без імені душа? 

Чому не дочекалася, стокрила?

 Невже не бачила? Тонка життя межа!

 Як швидко ти її переступила!

 Куди летиш, без імені душа?

 Стривай, побудь, послухай як молюся… 

Полегким вітром крил кудись руша, 

Прощається і каже: “Не вернуся…” 

Стривай, душа! На захід чи на схід?

 Скажи, душа, звідкіль тебе чекати?

 Мине життя, пройде ще сотня літ, 

а я чекатиму, я буду повертатись!

 Молитвами, устами до зірок, 

з яких ти будеш вічно виглядати! 

І гострим щемом в обрисах квіток, 

Які тобі я буду покладати…

 Прости, душа, за те, що не зберіг… 

За те що, я не встиг тобі сказати:

 «Стривай душа, осилимо поріг!

 Давай разом! Разом перемагати!»

Коли пішла у свій смертельний бій, 

не знала ти, що будеш не самотня.

 Візьме тебе у свій хоробрий стрій 

найкраща серед всіх Небесна Сотня 

                               Злата-Зоряна Паламарчук